Борошниста роса яблуні

Podosphaera leucotricha

Збудник борошнистої роси — гриб, що уражує листки, молоді пагони, суцвіття, рідко зав’язь і плоди. Перші ознаки хвороби з’являються відразу після розпускання бруньок. Прояви первинної інфекції у вигляді борошнисто-білого нальоту спостерігаються на розетках молодих листків і суцвіттях. Листки деформуються та стають ланцетоподібними, листкові пластинки закручуються краями вниз, грубшають, втрачають тургор і засихають. Помічено, що в жарку, посушливу погоду загальний стан рослин погіршується, знижується їхня стійкість до борошнистої роси.

Альтернаріоз яблуні

Alternaria alternata

У період цвітіння збудник інфікує квітки, рухається до квітколожа або середини плода, потім інфекція перебуває в стані спокою. В міру достигання плоду патоген розвивається в насіннєвій камері, де він має сприятливі умови вологості й живлення. Це викликає гниття серцевини. Гриб зимує на відмерлих органах дерева — опалому листі та всохлих гілках. Навесні патоген, крім квіток, заражує листя з проявом плямистості. Найбільше уражаються старі або сильно постраждалі від стресів (морозів, вимокання, посухи) дерева. Крім того, гриб активно інфікує листя яблуні через механічні пошкодження, у тому числі спричинені комахами (мінуючою міллю, цикадкою) і кліщами.

Парша

Venturia inaequalis 

Парша яблуні уражує листки і плоди, а у груші —листки, плоди й пагони. При сильному ураженні листки з дерев осипаються, плоди стають виродливими і розтріскуються. У дощові роки при невчасному проведенні заходів боротьби з паршею вже у середині літа осипається 70–80 % листків, а плоди уражуються на 90–95 %. Діаметр плями може бути від 2 до 13 мм. У яблуні плями переважають з верхнього боку листків, а у груші — з нижнього. На уражених плодах з’являються темні, майже чорні чітко помітні плями, часто з тріщинами. Вони також вкриті бархатистим нальотом, який пізніше стирається. Під плямою на плоді утворюється опробковіла тканина.

Опік плодових культур

Erwinia amylovora

Карантинна хвороба, уражує практично всі плодові культури, а також глід, горобину та інші. Розвиток хвороби починається з верхньої частини дерева. Навесні при досяганні температури 18 °С раптово починають в’янути та буріти суцвіття, листя та молоді пагони. Суцвіття та листя пізніше чорніють, але не опадають. Характерною ознакою хвороби є вигинання верхньої частини ушкодженої гілки у вигляді ключки. Недозрілі плоди також в’януть, зморщуються, чорніють і залишаються на дереві. Уражені дерева мають вигляд пошкоджених вогнем, наче обпалені. На корі уражених гілок та на плодах із часом з’являються краплини ексудату. Спочатку вони не мають кольору, а пізніше стають жовтими або темно-коричневими і застигають у вигляді кульок.